Мене лякає одномандатність! Може тому постійно кудись рвусь. Це майже фобія - я не хочу повторень!
А з іншої сторони, може, це не так вже й погано? Всі ж так прагнуть стабільності.
Люди шукають роботу, де можна працювати роками, десятками років, кожного дня роблячи одне і те ж. Мені одній нудно? Чи не краще йти, їхати, летіти там, де ще не був, де нові люди, де інші традиції, де робити можна що завгодно, бо ніхто тебе там не знає. Займатись постійно іншою справою. Дивитись на світ з різних ракурсів..
Воєнні дії розгоряються, а терези в моїй голові майже непорушні.
Все-таки, стабільність - це теж добре... Добре знати, що десь тебе чекають, люблять і хочуть пом’яти за вуха..
Звук гармат стихає, бій завершено, війна продовжиться наступного разу
Найкращий варіант - стабільно, тобто завжди мати повно нових вражень і людей, але завжди повертатись додому, у теплу рідну стабільність)
ВідповістиВидалити